Нетрадиційні форми навчання школярів на уроках зарубіжної літератури

ВСТУП
1. ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Головним завданням предмета «Зарубіжна література» є залучення школярів до скарбниці зарубіжної літератури, розвиток гуманітарного мислення, творчих здібностей учнів, формування у них світоглядної орієнтації, вміння самостійно ознайомлюватися з творами мистецтва слова та сприймати втілені в них духовні та естетичні цінності.

У сучасній ситуації викладання літератури в школі процес виховання відіграє особливо важливу роль. Як донести до учня весь складний духовний світ того чи іншого письменника, як відібрати з неосяжного моря поезій саме ті вірші, які б зворушили тонкі душевні струни, спонукали б мислити, співчувати…

2. ЧИ МОЖЕ СУЧАСНИЙ УРОК БУТИ РАДІСНИМ І ЦІКАВИМ?

Кожен урок – це маленьке відкриття. І перед учителями – словесниками щоденно стоїть питання: «Чи може сучасний урок бути радісним і цікавим? Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставити її в ситуацію морального вибору й прийняття нею самостійного рішення?» Так! Але треба створити умови, перенести процес навчання на інноваційну основу шляхом оптимізації навчального процесу.

Урок зарубіжної літератури – це час творчого спілкування учителя та учнів, в основі якого не тільки художній текст, а різноманітні методи, прийоми. Майстерність учителя допомагає зробити це спілкування пізнавальним, активізувати навчальну діяльність, викликати у дитини активність, самостійну думку, активізувати творче мислення. З цією метою, я намагаюся урізноманітнювати урок такими формами та методами, що зацікавили б дітей предметом, підвищили їхню працездатність, активізували навчальну та пізнавальну діяльність.

Жоден предмет не потребує так міжпредметних зв'язків, як зарубіжна література. Не можна розпочинати знайомство з художнім твором, не відтворивши у класі атмосферу історичної епохи, в яку писався твір. У цьому мені допомагає географічна карта, ілюстрації, розповідь. Наприклад, для сприйняття у 7 класі роману В.Скотта «Айвенго» важливо, щоб учні усвідомлювали сутність конфлікту саксів і норманів. Для цього перед знайомством з самим твором учні робили повідомлення про історію середньовічної Англії, які торкнулися не лише політики, а й культури – музики, живопису, традицій.

Важливим етапом у курсі літератури с вивчення біографії письменника.

У 5-6 класах слід обов'язково зупинитися на цікавій інформації про дитячі роки письменника, на тих моментах життя, що пов'язані з написанням твору.

У 7 класі школярам слід допомогти самостійно дібрати цікавий матеріал з життя письменника. Якщо в біографії письменника є негативні моменти, то краще їх пояснити виявом якихось людських якостей. Так, під час вивчення у 7 класі біографії О.Генрі, діти виявили, що перше оповідання письменник написав, перебуваючи у в'язниці. І вчителю потрібно допомогти школярам усвідомити, що для письменника надто важливо було зробити різдвяний подарунок своїй доньці.

На своїх уроках пропоную учням виконувати різні пізнавальні завдання, Наприклад, у 7 класі при вивченні творчості В.Скотта можна запропонувати таке завдання: «Дослідити, чи можна роман «Айвенго» назвати панорамою життя середньовічної Англії?». По ходу уроку учні повинні заповнити табличку, а в кінці уроку з її допомогою розв’язати цю проблемну ситуацію, зробити висновки. («Табл. 1.1 Середньовічна Англія»)

«Таблиця 1.1 Середньовічна Англія»

Запитання для доведення	Приклади з тексту
Конфлікти
Історичні події
Звичаї та традиції
Описи
Прошарки населення

Під час вирішення проблемних завдань починається активна робота думки. Учень осмислює пізнавальну задачу, яка стоїть перед ним і шукає шляхи її вирішення. Таким чином, увага школяра зосереджується, такий вид роботи також дає можливість учням самим зробити висновки на основі узагальнення фактів.

Як правило, навчальна робота проводиться під керівництвом учителя, але не менш продуктивною є самостійна діяльність учнів. Самостійна робота, нехай незначна, але обов'язково систематична, дає можливість школярам самостійно зануритись у художній текст, осягнути характер героя, красу художнього слова. Теми для самостійного опрацювання, різні завдання привчають бути відповідальними, сумлінно ставитися до навчання. Це такі форми як написання рефератів, робота з додатковою літературою, проведення письмових самостійних робіт, написання творчих робіт, складання заліку. З цією метою до уроку вивчення нового матеріалу даю дітям додому випереджаючі завдання. Наприклад, під час вивчення у 7 класі теми "Історична основа повісті М. Гоголя "Тарас Бульба" пропонувала учням підготувати до уроку такі повідомлення: "Як утворилася Запорізька Січ", "Закони та звичаї на Січі".

Такі творчі завдання стимулюють учнів до пошукової діяльності.

Активізують пізнавальну діяльність також нетрадиційні форми проведення уроків.

Нестандартний урок – це пульсування самого життя, творча самореалізація вчителя, вияв неповторної його індивідуальності, а для учня - це справжнє свято серед традиційних буднів. Але свято не у звичайному розумінні цього слова, а свято творчої праці. Такі уроки запам'ятовуються на все життя. На мою думку, до нетрадиційних форм краще звертатись під час формування вмінь та навичок, або ж під час узагальнення й систематизації знань.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

3. ВИДИ НЕТРАДИЦІЙНИХ УРОКІВ

3.1 Уроки подання нового матеріалу

1.Урок - лекція.

2.Урок - конференція.

3.Урок - засідання літературного клуба.

4.Урок - екскурсія.

5.Урок - експедиція.

6.Урок - біографія письменника (у формі усного журналу).

3.2 Уроки, на яких відбувається поглиблене вивчення текстів художніх творів, а також велика самостійна робота учнів над вирішенням проблемних питань

1.Урок без учителя.

2.Урок - спілкування.

3.Урок - семінар.

4.Урок - міркування.

5.Урок - пошук істини.

6.Урок – дослідження.

3.3 Уроки систематизації й узагаль¬нення вивченого матеріалу

1. Урок - захист рефератів.

2. Урок - конференція.

3. Урок – «нескінченний ланцюжок».

4. Урок - КВК.

3.4 Уроки, на яких відбувається захист власних поглядів

1. Урок - диспут.

2. Урок – «мозковий штурм».

3. Урок - медіація (вирішення конфлікту).

4. Урок - дослідження.

3.5 Уроки, що розвивають творчі здібності учнів

1. Урок - уявна прогулянка.

2. Урок - рольова гра.

3. Урок - інсценівка.

4. Урок - спектакль.

5. Урок - враження.

6. Урок - інтерв'ю.

7. Урок - ділова гра

3.6 Уроки контролю знань

1. Урок-залік.

2. Урок - семінар.

3. Урок - конкурс.

4. Урок - тестування.

5. Урок-звіт.

Мета застосування таких уроків: підвищити інтерес учнів до уроків мови і літератури, допомогти їм усебічно розвинути й збагатити свою особистість, навчити самостійно аналізувати текст, працювати з додатковою і критичною літературою, висловлювати власну думку, відстоювати її, вчити учнів творчому підходу у роботі з літературою.

Пропоную докладніше розглянути деякі особливості вищевказаних уроків.

4. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ УРОКІВ, НА ЯКИХ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИКИ

Нетрадиційні уроки, на яких застосовуються інтерактивні методики, дозволяють систематично не тільки глибоко і всебічно вивчати матеріал на уроці, але й розвивати творчість, активність, логічне мислення кожної дитини. Щоб прищепити інтерес до предмета, варто урізноманітнити уроки одного типу. Наприклад, при подачі нового матеріалу найбільш доцільно використовувати лекцію, але можна застосовувати і такі уроки: урок - засідання літературного клубу, урок - екскурсія, урок - біографія письменника.

4.1 Цікаво проходять уроки у формі журналу, коли учні по-різному презентують свої сторінки, оформлюючи їх малюнками, плакатами, фотографіями, схемами.

Уроки, на яких планується поглиблене вивчення художніх текстів, повинні бути не просто цікавими, а й різноманітними, спонукати учнів до активного мислення, розвивати їхню самостійність. Учитель має тонко розуміти хід думки аудиторії, тактовно і ненав'язливо спрямовувати дослідження, щоб кожна дитина у ході уроку могла дійти істини. Проте з цього не виходить, що всі повинні думати однаково, просто необхідно закласти в дитячу душу таке розуміння добра і зла, яке дозволить кожному орієнтуватися в сучасному світі, правильно аналізувати неординарну ситуацію.

4.2 Методом «мозкового штурму» можна запропонувати кілька шляхів вирішення даної проблеми, потім кожна група починає працювати над вирішенням цього питання, а наприкінці уроку надаються різні варіанти, кожна група захищає свою ідею. Після обговорення виводиться загальна «формула істини», що може бути відбита у схемі, незвичайному малюнку, таблиці, алгоритмі, символі тощо. Крім того, необхідно проаналізувати застосування «формули істини» на практиці, тобто чи є вона «життєздатною», навести цікаві факти з художніх творів на її обґрунтування.

Для систематизації й узагальнення підходять такі уроки: урок - захист рефератів, урок - конференція, урок - КВК, урок -«нескінченний ланцюжок».

4.3 Урок – «нескінченний логічний ланцюжок» розвиває логіку мислення, творчість учнів, на ньому відбувається висловлення нескінченного ланцюжка припущень, думок за дискусійним питанням. Розглядаючи суперечливі позиції, школярі вчаться мати власну думку, відстоювати її під час диспуту, вчаться поважати думку інших учасників розмови. У результаті цього вибудовується «логічний ланцюжок». Роль учителя полягає в тому, щоб непомітно, за допомогою вдало сформульованих питань, проблемних ситуацій направляти хід міркувань у потрібне русло, додаючи до «нескінченного логічного ланцюжка» потрібні «ланки».

4.4 Одним із найбільш важливих уроків, на яких формується творча активність учнів, є урок-диспут. Саме слово диспут (з латинської - міркую, суперечу) припускає, що на уроці переважає самостійно знайдене учнями рішення тієї чи іншої важливої проблеми. Розвивається не тільки самостійність, але й логічне мислення, формується соціальна і моральна зрілість, особистісні погляди й переконання. Під час диспуту з'являються можливості впливу на інтелектуальні й емоційні сфери особистості учнів, пробуджується їх зацікавлення у пошуках істини. Крім того, у процесі диспуту створюються умови для реалізації демократичних підходів до навчання, він сприяє розвитку критики і самокритики, культури мови, логічного мислення, розвиває вміння бути опонентом, перевіряти правильність своїх поглядів і переконань. У процесі диспуту обговорюються не тільки ті питання, що ставить учитель, але й ті, що виникають у ході самого диспуту. Учні здобувають навички самостійної роботи з різними джерелами інформації; опановують методи аналізу й синтезу, формують уміння узагальнювати, робити висновки і вносити пропозиції. Під час зіткнення різних поглядів і думок знання учнів уточнюються, поглиблюються, коректуються; вони навчаються вмінню аргументовано захищати власні думки, переконання, ідеї.

Диспут розрахований на досить високий рівень ерудиції, активності, самостійності учнів.

Підготовка

1. Сформувати тему, позначити її принципи.

2. Визначити мету.

3. Побудувати систему питань.

4. Інструктаж учнів.

5. Дібрати матеріал для термінової допомоги.

Учні самостійно

1. Осмислюють проблему.

2. Знаходять інформацію.

3. Висувають свої міркування, аргументують їх.

4. Обмінюються думками.

5. Підбирають додатковий і ілюстративний матеріал до відповідей.

Хід диспуту:

1.Вивчається пам'ятка з проведення диспуту:

   а)відвертість;

   б)увага;

   в)повага до інших;

   г)аргументованість відповіді;

   д)уміння робити висновки.

2. Учитель повинен керувати диспутом, виявляючи:

   а)тактовність;

   б)коректність;

   в)направляти «у тему»;

   г)ненав'язливо переконувати в істинності чи неправильності думок;

   д)стимулювати відповіді учнів;

   є)забезпечити єдність цілей і устремлінь.

3. Забезпечити вільний обмін думками.

4. Підтримувати активність.

      Підсумки

1.Оцінити зміст відповіді.

2.Форму.

3.Сформованість уміння правильно відстоювати свої думки і переконання.

4.Оцінити якість підготовки, вивчення матеріалу.

5.Використання наочності.

6.Глибина пізнання матеріалу.

7.Логічність, доказовість, уміння узагальнювати.

8.Етика спілкування.

Розширити коло уроку-диспуту допоможуть і такі його види: урок - «Мозковий штурм», урок - медіація (вирішення конфлікту), урок - коло ідей, урок - займи позицію, урок - дослідження спірної проблеми й ін.

4.5 Урок - медіація (вирішення конфлікту)

Такий урок припускає наявність не менше трьох сторін, тобто дві (чи більше) конфліктуючих сторони і третя, котра допомагає їм вирішити дану проблему. Мета уроку – активно брати участь у визначенні проблеми, що пов'язана з даною темою уроку, тобто проблему тут знаходять і формулюють самі учні, а не вчитель, а потім вони ж цю проблему докладно розглядають, залучаючи текст художнього твору, створюючи проблемні ситуації, використовуючи рольові ігри, знаходячи потенційно нові рішення і приходячи до згоди. Усе це знадобиться учням як громадянам країни, бо виховує їхню активність, розвиває творчість, оригінальний підхід до вирішення конфліктної проблеми. Однак перед початком уроку необхідно провести роботу «довідкового бюро» (учні, що використовують тлумачний словник та ін. довідкові і спеціальні матеріали), пояснюючи терміни: медіація, медіатор, конфлікт, інтереси, позиція і т.п. Крім того, учні виконують різні ролі, інсценуючи окремі епізоди художнього твору, і здобувають навички не тільки акторські, але й режисерські, тому що інсценівки добирають і ставлять самі учні.

4.6 Урок – уявлювана прогулянка може застосовуватися не тільки на уроках світової літератури, але й на уроках розвитку мови й уроках російської мови. Такі уроки розвивають уяву, образне мислення, уміння думкою «переноситися» на далекі відстані, в інші світи й часи. Це навчить продумувати події заздалегідь, планувати, вгадувати, який буде їхній розвиток, уникати помилок. Усе це, звичайно, стане у пригоді в подальшому житті.

4.7 Часто пропоную учням рольову гру – втілення образу одного з героїв. Наприклад, урок в 7 класі по темі "Тарас Бульба та його сини" проводила, використовуючи групові форми роботи. Клас був поділений на три групи. Одному учню від кожної групи було запропоновано додому випереджаюче завдання скласти усний твір про Тараса Бульбу (Остапа, Андрія) від 1 особи. На уроці учні по черзі перед класом жваво, виразно декламувати ці твори. Наприклад, «Напевне, ви мене впізнали. Я – Тарас Бульба – старий полковник. Все своє життя присвятив походам, війнам. Домашнє життя, господарство, навіть дружина для мене другорядне: все найдорожче я завжди віддавав Січі, тому часто ображав свою дружину, жорстоко поводився з нею. Люблю просте життя козаків і презирливо дивлюся на тих, хто забуває національні звичаї й переймає польські. Суть свого життя вбачаю в боротьбі за незалежність рідної землі» і т.д.

Діти після прослуховування кожного задавали питання цьому учню. Наприклад, Тарасу Бульбі: «Чи не вважаєте Ви, що вбивство сина можна було замінити іншим покаранням?», Андрію: «Якщо б батько тебе залишив живим, що ти робив би далі?» тощо.

Далі урок продовжився диспутом, на якому кожній групі пропонувалося проблемне завдання:

I група: «Що було джерелом духовної сили Тараса?»

II група: «Чи можна Остапа вважати сильною особистістю?»

III група: «Чи міг Андрій уникнути своєї долі?»

На мою думку, такі уроки дають можливість розкрити творчий потенціал учнів.

4.8 Серед уроків, що контролюють знання учнів, можна назвати урок-залік, урок-семінар, урок-змагання, урок-тестування, урок-звіт, урок - захист рефератів і ін. Такі уроки передбачають самостійну творчість учнів, бажання включити до підготовлених під час тривалої домашньої роботи матеріалів усе те, що вдалося знайти і творчо обробити. Учні вибирають навіть форму, у якій буде подаватися матеріал.

4.9 Наприклад, урок-залік – це форма перевірки навчальних досягнень з вивченої теми. Його метою є оцінка навчальних досягнень, систематизація, узагальнення і поглиблення знань, усунення прогалин у знаннях учнів. Ефективність уроку-заліку залежить від його підготовки, а виносяться на нього головні теми, тобто найбільш значущі.

Учитель:

1. Добирає питання за темою, ідеї, алгоритми.

2. Диференціює завдання теоретичного і практичного характеру (вони мають бути розраховані на виявлення умінь аналізувати, зіставляти, узагальнювати, систематизувати, робити висновки, пропозиції).

3. Готує додаткові питання; довідкову літературу, допоміжні матеріали.

4. Консультує учнів.

Учні:

1. Заздалегідь знайомляться з питаннями.

2. Виконують завдання практичного завдання.

3. Підготовку можна здійснювати групами.

4. Сильні учні можуть виступати в ролі консультантів.

Хід заліку

1. Питання можна розподіляти за жеребкуванням.

2. Завдання можуть бути на картках (індивідуально).

3. Залік може проводитися в усній формі.

4. Відповіді можуть бути усними, письмовими.

5. Можна обрати журі (учитель + учні).

Умови для проведення заліку:

1. Сприятливий мікроклімат.

2. Позитивні емоції.

3. Атмосфера доброзичливості, співробітництва, співдружності.

4. Педагогічний такт.

Висновок

Позитивна оцінка на заліку підвищує інтерес до вивчення даного предмета, формує позитивне ставлення до навчання і його результатів, дозволяє розвинути творчі здібності кожної дитини.

Підсумок

1. Оцінити відповіді.

2. Коментар, аналіз.

3. Даються рекомендації з поглиблення знань і усуненню пробілів.

4. Узагальнюється викладене по темі, (фіксується головне).

4.10 Вивчаючи у 6 класі тему "Байка у світовій літературі", я проводила урок-конкурс. До уроку учні отримали випереджаюче завдання – скласти байку за власним вибором, зуміти продекламувати її та пояснити мораль. Діти з задоволенням читали власні байки. Хай не всі твори були досконалими, однак всі дітлахи відчували себе справжніми поетами. Учні-журі підвели підсумки конкурсу, а я допомагала їм в коректній формі проаналізувати складені твори.

4.11 На відміну від попередніх уроків, урок-конференція вимагає великої підготовки до уроку, учитель повинен провести багато консультацій для груп і окремих учнів, хоча на самому уроці роль учителя повинна зводитися до мінімуму, тобто він може виступати в ролі координатора.

Зразок підготовки уроку – конференції:

1 етап.

1. Визначити тему, поставити мету й задачі.

2. Сформулювати основні питання ( вони ж є планом).

3. Оголосити конкурс на кращу доповідь, виступ, девіз, оформлення і т.п.

4. Розподілити обов'язки між учнями (доповіді, виступи).

5. Підібрати (за допомогою вчителя) необхідну літературу.

6. Зібрати виставочні й наочні матеріали.

7. Визначити порядок виступів.

8. Зробити інформаційний стенд.

9. Учитель проводить індивідуальні консультації.

2 етап.

Учитель перед конференцією виконує таку роботу:

1. Консультує.

2. Знайомиться з доповідями, виступами; допомагає у випадку виникнення труднощів.

3. Аналізує матеріал, порівнює.

4. Прогнозує майбутній диспут, протиріччя, що можуть виникнути.

5. Забезпечує ознайомлення опонентів (якщо вони є) з документами.

6. Визначає регламент роботи, хід конференції.

3 етап.

У ході самої конференції вчитель:

1.Підтримує робочу атмосферу в ході уроку-конференції.
2.Концентрує увагу учнів на темі.
3.Активізує навчально-пізнавальну діяльність.
4. Чітко проводить процедуру конференції, не допускає непотрібних відхилень.
5. Забезпечує позитивну установку на сприйняття змісту доповідей, підтримує відповідний моральний і психологічний мікроклімат, атмосферу поваги й довіри.
6. Підбиває підсумки (глибина, повнота розкриття теми, змістовність і науковість доповідей, читання напам'ять, використання джерел, ораторські здібності, використання літературного стилю, грамотність, чистота мови.
7. Враховує змістовність виступу, самостійність при підготовці до нього, наявність додаткових і наочних матеріалів.

4.12 Самим учителем готується тільки урок - тестування, але й тут потрібно виявити творчу активність, щоб тести давали можливість учням усебічно продемонструвати ті знання, які вони одержали на уроках чи набули самостійно.

У своїй практичній роботі, окрім названих вище, користуюсь багатьма іншими засобами і прийомами інтерактивного навчання. Це робота в парах, робота в малих групах, складання «асоціативного куща», прийом «мікрофон», «гронування», прийом «Навчаючи – вчуся», незакінчені речення та інші

5. ВИСНОВКИ

Процес навчання – не автоматич¬не вкладання певного матеріалу в голову учня. Потрібна його на¬пружена розумова робота, активна участь у цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання. Щоб така форма здобуття знань спрацювала, вчителю потрібно підготуватися до її проведення.

Йдеться не лише про належні фундаментальні знання базового предмета, високу загальну педагогічну культуру і ґрунтовну педагогічну компетентність. Вчитель має бути підготовлений до проведення інтерактивного уроку специфічно. Адже він за інтерактивного навчання уже не просто «передавач знань», а організатор навчального процесу, технології.

До уроку він має готуватися саме як технолог.

1. Глибоко вивчити і продумати матеріал, основний і додатковий (різноманітні тести, зразки документів, завдання для груп тощо).
2.Старанно спланувати заняття: визначити його хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття.
3.Передбачити різноманітні шляхи привернення уваги учнів до матеріалу, аби налаштувати їх на продуктивну роботу.
4.Ретельно дібрати до уроку інтерактивні вправи, які дадуть учням ключ до освоєння теми.
5.Дати школярам випереджальне домашнє завдання: прочитати навчальний матеріал, обміркувати його, виконати самостійно підготовчі вправи.

Особливої уваги вчителя потребують усталені засади організації інтерактивного уроку, втілення їх у практику. Маю на увазі дотримання таких дій:

1. На початку уроку вчитель поділяє клас на групи зі змінним, відповідно до характеру завдання, складом учасників. Кожна група має визначити лідера, який керуватиме її роботою.
2. Для обговорення обирається важлива проблема, значуща для сьогоднішнього життя учнів. Вона має викликати у них позитивні емоції. Таким чином учитель спонукає клас замислитися над матеріалом, з яким він працює, сприймати його під різними, навіть несподіваними кутами зору.
3. Спираючись на учнівський досвід і мінімум базових знань з вивченої теми, учитель передбачає час на її обдумування, рекомендує створювати власні оригінальні версії, підштовхуючи учнів до самостійності; враховує й оцінює індивідуальний внесок кожного учня.
4. Дбає на уроці про атмосферу співробітництва, щоб запобігти скутості учнів під час відповіді; через емоційне піднесення створює сприятливе тло для засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розкриття здібностей кожного.

Тільки співтворчість може зробити вчителя і його учнів однодумцями. Тоді уроки літератури й мови будуть викликати інтерес, бажання довідатися більше, будуть вирішені основні задачі, спрямовані на виховання в учнів загальнолюдських духовних цінностей, на виховання потреби в читанні, на формування естетичних смаків.

6. ЛІТЕРАТУРА

1. А н а н ч е н к о Н. В. Шлях до розуміння художнього твору. Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002 – №10

2. В е п р и н Д. М. Світова література 5-8 класи. – К., 1993

3. М а р т и н е ц ь А. М. Сучасний урок зарубіжної літератури. –Х.: ВГ «Основа», 2005. – 176с.

4. М і р о ш н и ч е н к о Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах. К.: Ленвіт, 2000. – 240 с.

5. М о к у л ь с ь к и й С. С. Історія зарубіжної літератури – Москва. – Вища школа. 1987

6. Ш а л а г і н о в Б. Б. Всесвітня література та культура в навчальних закладах, 1993

7. В о л о щ у к Є. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі: посібник для вчителя. – К.: Освіта, 2002. – 208 с.