Розвиток критичного мислення на уроках зарубіжної літератури

Доповідь на засіданні РМО вчителів російської мови та зарубіжної літератури

У сучасному світі бурхливо розвивається наука, стрімко збільшується потік інформації. Існують оцінки, згідно з якими наявне колективне знання, що сьогодні складає 100%, у найближчі 10 років складатиме лише 10%. Мобільний зв’язок, комп’ютери, Інтернет роблять можливим доступ до будь- якої інформації у світі.

Методи навчання і прийоми роботи на уроках, якими ми, учителі, користувалися дотепер, трохи застаріли.

Сьогодні йде пошук нових методів, що повинні базуватися, насамперед, на розвитку мислення учнів. Учитель сьогодні повинен побудувати процес навчання з урахуванням розвитку активного мислення учнів, розвивати в них самостійність і творчість.

Уміння добирати інформацію і вирішувати, що важливо, а що ні, буде необхідне учням у їхньому майбутньому житті. Майбутнє відкриється тим, хто критично перевіряє інформацію.

Учні, що здатні мислити критично, менш піддаються впливу, менш залежать від настрою, вони більш відкриті новим ідеям і впливам, тому що можуть легше включити їх в існуючі теми.

Зрештою, люди, що мислять критично, вільно комбінують ідеї й інформацію.

Рівень розвитку мислення характеризується узагальненістю розумових операцій, що виражається в можливості використовувати їх у яких-небудь умовах, переносити рішення нових задач, свідомо використовувати їх за власним бажанням.

Але учні не одержать навички критичного мислення автоматично. Їм необхідно мати досвід зустрічі з інформацією, її обробки і створення власних ідей.

Для того, щоб це відбулося у класі, на уроці, учитель повинен запропонувати таку методичну систему для критичного мислення і навчання, що була б упорядкованою і очевидною, щоб учні могли послідовно підійти до розуміння процесу формування певних навичок і їхнього використання, могли визначити, на якому рівні вони перебувають стосовно їхніх власних знань, щоб вести і координувати цей процес, навчатися самостійно.

Слід зазначити, що бажання міркувати правильно було з давніх часів зв’язано з інтересом людини до аналізу власного мислення.

Мислителі стародавньої Греції віддавали перевагу критичному мисленню людини, тому що вважали: уміння міркувати базується на обміні думками й умінні брати участь в діалектичній суперечці.

І сьогодні нас, учителів, хвилює та сама проблема.

Що ж таке критичне мислення?

Критичне мислення – це:

- уміння врівноважити у своїй свідомості різні точки зору; - уміння піддавати ідеї легкому скепсису;
- уміння ставити і вирішувати проблеми;
- уміння здійснити перевірку окремих ідей на можливість їхнього використання;
- уміння висунути свою ідею, відстоювати власну точку зору;
- уміння знайти потрібну інформацію і використовувати її під час прийняття самостійного рішення.

Таким чином, критичне мислення є складним ментальним процесом, що починається з використання інформації і закінчується прийняттям рішення.

З метою розвитку критичного мислення учнів слід використовувати методичну систему.

Методика критичного мислення спрямована на вміння формулювати власну думку, самостійно працювати над вивченням нового матеріалу, приймати рішення, співробітничати з однокласниками.

Створення умов для критичного мислення

Щоб стимулювати критичне мислення, необхідно:

- виділяти час для забезпечення можливості для використання критичного мислення;
- надавати можливість учням вільно міркувати;
- приймати різноманітні ідеї і думки;
- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
- показувати свою впевненість у здібностях кожного учня висловлювати критичні судження;
- заохочувати учнів висловлювати критичні думки.

Для того, щоб почати ефективно використовувати критичне мислення, необхідно:

- розвивати впевненість у особі і розуміти цінність власних думок і ідей;
- активно брати участь у процесі навчання;
- поважати думки інших;
- бути готовими продовжувати і відкидати свої судження.

Психолого-педагогічні дослідження останніх років доводять, що для розвитку критичного мислення учнів учителю завжди необхідно підвищувати рівень розумової діяльності своїх вихованців за допомогою певних методів і прийомів для створення проблемних ситуацій як основи для диспутів і дискусій.

До спеціальних прийомів активізації розумової діяльності належать:

- словесні прийоми;
- різноманітні прийоми роботи із засобами наочності;
- питання вчителя і учнів;
- завдання, що при виконанні вимагають самостійності.

Система формування в учнів розгорнутого критичного мислення включає такі етапи:

- пасивний, котрий характеризується звичайним сприйняттям матеріалу учнями і відповідями на питання вчителя;
- сумніву як основу для створення проблемних ситуацій;
- активний, де учні самі задають питання і відповідають на них;
- творчий, коли вся навчальна діяльність піддається самооцінці, саморецензуванню.

При такій роботі змінюється роль учителя на різних етапах від основної дійової особи до організатора діяльності і колеги- консультанта.

Таким чином, завдяки критичному мисленню підвищується активність учнів у навчальному процесі, що істотно підвищує його ефективність.

Методична структура уроку, відповідно до методики критичного мислення – трифазна.

1. Фаза актуалізації, виклику (ревокація).

- Учні пригадують усе, що вони знають по темі («мозкова атака»)
- Далі відбувається активізація мислення і говоріння. Проговорюючи свої думки, учні переводять свої власні пізнання на рівень самосвідомості. Це дає їм можливість краще зв’язувати нову інформацію з відомою.
- Третьою важливою задачею актуалізації є зацікавленість і спрямованість учнів на дослідження теми.

2. Осмислення (вивчення нового матеріалу).

У цій фазі учень вступає в контакт із новою інформацією. Це може бути читання, прослуховування розповіді, проведення експерименту.

Це фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня.

Щоб викликати в учнів інтерес до роботи з текстом, можна запропонувати їм скористатися системою позначок «Допомога»: на полях тексту школярі можуть зробити такі позначки:

V    відома відповідь;
+    нова інформація;
-    суперечить тому, що я знаю;
?    дивує і викликає інтерес;
!    незрозуміло;
NB    дуже важливо, потрібно запам’ятати.

Система позначок – спосіб моніторингу розуміння

Позначки є важливим знаряддям, оскільки дозволяють учням активно перевіряти, зіставляти своє власне розуміння того, що читають, з тим, що вже знають.

Так виникають зв’язки між відомим і невідомим.

У фазі «Осмислювання» реалізуються такі задачі:

- підтримка зацікавленості, а також імпульсу, отриманого у фазі «актуалізація».
- підтримка зусиль учнів перевірити своє власне розуміння.

3. Рефлексація (міркування)

У даному випадку рефлексація – це міркування про те, як здійснюється процес набуття нових знань, як нове приєднується до вже відомого. Порядок дій такий:

- разом чи індивідуально скласти перелік здобутої інформації;
- розповісти один одному вивчений матеріал: сформулювати питання, якщо не вся інформація виявилася осмисленою ними;
- скласти схеми, таблиці, малюнки по заданій темі і пояснити сутність своїх міркувань класу.

У фазі «Рефлексація» реалізуються такі задачі:

- учень краще розуміє те, що виражає власними словами;
- відбувається активний обмін думками.

Дана методична система дає можливість учителю:

- активізувати мислення учнів;
- залучати дітей до продуктивного обговорення, активного навчального процесу;
- мотивувати і стимулювати діяльність учнів;
- заохочувати самовираження;
- виробити навички критичного мислення.

Таким чином, учитель, використовуючи цю методичну систему в навчанні, прилучає всіх учнів до активного засвоєння знань, до творчої діяльності. Роль учителя стає роллю одного з партнерів у навчальному процесі, у якому вчитель повинен виявити активне мислення і свою ерудицію.

Групова форма роботи – основа для розвитку критичного мислення

Основною формою роботи, середовищем для розвитку критичного мислення є групове навчання. Групова робота, пропонована методикою розвитку критичного мислення, відрізняється від традиційної.

На початку уроку перед кожним учнем ставиться завдання. Працюючи індивідуально протягом 2-3 хвилин, Він згадує і записує все, що знає, думає, що знає з певного питання.

Потім у класі організовується обговорення питання в парі, де знання кожного учня збагачуються.

І тільки після цього слід проводити групову роботу, під час якої учні складають таблиці, схеми; під час обговорення проблеми в групі відбувається активне навчання, що і сприяє тому, що засвоюється 70% матеріалу.

Максимальне засвоєння відбувається в процесі навчання інших. У даному випадку учень виступає перед класом у ролі вчителя, що дає можливість осмислити вивчений матеріал, висловити свою думку, своє розуміння теми, а це значить, що знання переходять на рівень само осмислення. Така форма роботи забезпечує 90% засвоєння: «те, чому вчу інших, запам’ятовую краще».

Працюючи в групі, учні навчаються вільно говорити, міркувати, приймати рішення, вислуховувати думки своїх товаришів, конкретно спілкуватися один з одним.

Правила роботи в групі

- Один говорить – усі слухають.
- З кожної проблеми висловлюються всі члени групи.
- Своя думка висловлюється чітко, лаконічно.
- Група доручає одному зі своїх членів виступити перед класом.

Результати групового методу навчання

- Поліпшується запам’ятовування.
- Розвивається мислення.
- Активізується пізнавальний інтерес.
- Розвивається вміння логічно й аргументовано викладати матеріал.
- Розвиваються навички колективного навчання, взаємодопомоги.
- Відбувається активне навчання.
- Виробляється вміння доводити власну точку зору.
- Розвивається вміння розглядати проблему під різними кутами зору.
- Розвивається персональна відповідальність за роботу групи.
- Підвищується психологічний тонус і поліпшується самопочуття учнів.
- Більш позитивно сприймається матеріал уроку і сам урок.

Впевнена, що за цією методикою майбутнє, тому що люди, які мислять критично, мають більш захищену систему поглядів.

Хоча не варто відразу відкидати традиційні форми проведення уроків. Усе добре, коли воно в міру.

Література

1. Дженни Стил, Курт, Мередит и Чарльз Темпл.

2. Пособие 1. – Методическая система «Развитие критического мышления в изучении разных предметов».

3. Пособие 2. – Методы содействия развитию критического мышления.

4. Пособие 3 .– Чтение, письмо и обсуждение в контексте всех учебных дисциплин.

5. Пособие 5. – Групповое обучение.

6. Пособие 6. – Планирование урока. Оценивание.

7. Пособие 8. – Формирование вдумчивых читателей.