БАТЬКІВСЬКИЙ ЛЕКТОРІЙ

ТОЛЕРАНТНІСТЬ - ЦЕ БЛАГОРОДСТВО ДУШІ І СЕРЦЯ

(практичний матеріал)

В останні десятиліття тема толерантності стала однією з найактуальніших у всьому світі. Сьогоднішнє суспільство ба¬гатонаціональне. За прогнозами вчених, ця поліетнічність буде зростати. В українську культуру вплітаються інші види різних культур. Головне завдання — це мирне співжиття всіх культур усіх народів. Молоде покоління не має достатньо знань, які б допомагали усвідомлювати етнопроблеми, немає загальної культури і готовності до участі у розв'язанні цих проблем. Яким повинно бути суспільство?

Критерії толерантності моделі ліберального суспільства:
• рівноправ'я між представниками різних народів;
• взаємоповага, доброзичливість і терпиме ставлення всіх членів суспільства до інших соціальних, культурних груп;
• рівні можливості для участі в політичному житті всіх членів суспільства;
• гарантоване законом збереження і розвиток культури, мови національних меншин;
• свобода віросповідання при умові поваги представників інших конфесій, відмова від негативних стереотипів в області міжетнічних і міжрасових відносин і у відношеннях між статями.

Хто формує суспільство? Школа, громадські організації, батьки.

Усе починається з сім'ї.

Дитина виховується у сім'ї, у школі, у колективі однолітків та однодумців.

Сім'я — це джерело, яке має найбільший вплив на формування особистості.

Від атмосфери у сім'ї і залежить те, якою буде дитина, ким вона виросте.

Толерантність - це моральна риса, яка характеризує ставлення до себе і до інших людей, незалежно від їх етнічної, релігійної приналежності.

Толерантність проявляється у взаємодії з кимось. Розглянемо міжособистісну взаємодію у сім'ї. Батьки в першу чергу зацікавлені у тому, щоб їхні діти були людяними, чутливими, мали добру соціальну інтеграцію. Для досягнення бажаного позитивного результату потрібно знати типи, рівні і критерії толерантності, застосовувати методи та форми щодо її формування у дітей.

Ознаки проявів толерантності:
• гуманність — пізнання внутрішнього світу людини, віра в її добрий початок, людяність міжособистісних відносин;
• рефлексивність - знання особистісних особливостей, встановлення їх відповідності толерантному світосприйняттю;
• свобода - дисципліна й обов'язок без насильницьких заборон;
• відповідальність - внутрішня сила за прийняте рішення;
• захищеність — гарантія розуміння і підтримки, відчуття безпечності при об'єднанні з іншими людьми;
• гнучкість — вміння приймати рішення на основі володіння повноцінною інформацією;
• впевненість у собі - адекватна оцінка власних сил і можливостей;
• володіння собою — керування емоціями, вчинками;
• почуття гумору — іронічне ставлення до різних обставин, уміння посміятися над собою.

Ознаки проявів антитолерантності:
• насмішка, вираження зневаги;
• негативні стереотипи;
• етноцентризм (моя нація, культура - еталон для інших);
• пошук ворога (перекладання провини на інших, «Я свою вину на Івана зверну»);
• переслідування, залякування, погрози;
• дискримінація за приналежністю статі.

Батьки для своїх дітей — це найрідніші люди, друзі, порадники. У взаємодії батьків та дітей повинні бути відкритість і демократичність.

Поради для батьків

Як налагодити позитивне спілкування з дитиною

Обґрунтування вибору проблеми:
1.  Виявляйте живий інтерес до життя дитини у сім'ї, до її радощів, прагнень, невдач та особистих переживань.
2.  Встановлюйте особисті, довірливі взаємовідносини.
3.  Свою роздратованість поведінкою дитини виражайте натяком на те, що від неї цього не очікували, не робіть різких зауважень.
4.  Дивуйтесь, захоплюйтесь, радійте кмітливим вчинкам дитини.
5.  Вибачайтесь перед дитиною, якщо на це є причина.
6.  Вчіть дитину етично висловлюватися, доводити свою думку, сперечатися.
7.  Пропонуйте дитині доручення чи завдання, які вимагають креативного вирішення, критичного мислення.
8.  Формуйте стійку мотивацію дитини до навчання у школі, спілкування з цікавими людьми, пізнання інших культур.
9.  Формуйте соціальну активність дитини.

У цьому першому суспільному товаристві формується терпимість і поважне ставлення один до одного (менших до старших і навпаки); формується право кожного на вільне вираження своїх поглядів і рівноправ'я людей в практичному житті. Якщо ці основні засади сформує сім'я, дитині буде комфортно у дошкільному, шкільному навчальному закладах, у товаристві однолітків, у різних соціальних групах.